8 грудня 1991 року в Білорусі, у селі Віскули, біля Біловезької пущі, лідери трьох радянських республік – Росії, України та Білорусі Борис Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич – підписали епохальну угоду.

Цей документ констатував припинення існування СРСР як суб'єкта міжнародного права і декларував утворення Співдружності незалежних держав (СНД), передає ІТАР-ТАРС. Було заявлено про припинення дії Союзного договору 1922 року і про закінчення діяльності державних структур колишнього Союзу.

Ще за півтора року до Біловезьких угод, з весни 1990-го, у СРСР почався так званий «парад суверенітетів», у якому брали участь не тільки союзні, але навіть автономні республіки. 12 червня 1990 року прийнято «Декларацію про суверенітет РСФСР», яку багато політиків називали «вирішальною акцією з розчленовування СРСР». Щоб зупинити розпад Союзу, 17 березня 1991 року проведели референдум з питання про збереження СРСР, і 76% учасників сказали Союзу «так». Однак шість з 15 республік відмовилися брати участь у референдумі. Того ж дня відбувся інший референдум – щодо встановлення посади президента РСФСР, і майже 70% росіян відповіли «так» і на це запитання.

Нарешті, 19 серпня 1991 року сталася спроба комуністичного реваншу – так звана змова ДКНС, який хоч і закінчився поразкою, але фактично поховав спроби президента СРСР Михайла Горбачова укласти новий Союзний договір.